Jeremiah 31

Цура́йся безбожних

На сте́жку безбожних не йди, і не ходи на дорогу лихих, — 1покинь ти її, не йди нею, усунься від неї й мини, — 2бо вони не заснуть, якщо злого не вчинять, віді́йметься сон їм, як не зроблять кому, щоб спіткну́вся! 3Бо вони хліб безбожжя їдять, і вино грабежу́ попива́ють. 4А путь праведних — ніби те світло ясне́, що світить все більше та більш аж до по́вного дня! 5Дорога ж безбожних — як те́мність: не знають, об що́ спотикну́ться.

Бережи́ своє серце

6Мій сину, прислу́хуйся до моїх слів, до рече́й моїх ухо своє нахили́! 7Нехай не віді́йдуть вони від оче́й твоїх, бережи їх в сере́дині серця свого! 8Бо життя вони тим, хто їх зна́йде, а для тіла усього його лікува́ння. 9Над усе, що лише стереже́ться, серце своє стережи́, бо з нього похо́дить життя. 10Відкинь ти від себе лука́вство уст, віддали ти від себе круті́йство губ. 11Нехай дивляться очі твої упере́д, а пові́ки твої нехай перед тобою просту́ють. 12Стежку ніг своїх ви́рівняй, і стануть міцні всі дороги твої: 13не вступайся ні вправо, ні вліво, — усунь свою но́гу від зла! 15

Не зближа́йсь до блудни́ці

16Мій сину, на мудрість мою уважа́й, нахили своє ухо до мого розуму, 17щоб розважність ти міг стерегти́, а пізна́ння — хай у́ста твої стережу́ть! 18Бо кра́пають со́лодощ губи блудни́ці, а у́ста її від оливи масні́ші, 19та гірки́й їй кінець, мов поли́н, гострий, як меч обосі́чний, — 20її ноги до смерти спускаються, шео́лу тримаються кроки її! 21Вона путь життя не урі́внює, її стежки непевні, і цього не знає вона. 22Тож тепер, мої діти, мене ви послухайте, не відхо́дьте від слів моїх уст: 23віддали́ ти від неї дорогу свою, і не зближа́йсь до дверей її дому, 24щоб слави своєї ти іншим не дав, а роки свої — для жорстокого, 25щоб чужі не наси́тились сили твоєї й маєтку твого́ в чужім домі! 26І будеш стогнати при своєму кінці́, як знемо́жеться тіло твоє й твої сили, 27і скажеш: „Як нена́видів я те напу́чування, а карта́ння те серце моє відкидало! 28І не слухав я голосу своїх учителі́в, і уха свого не схиля́в до наставників. 29Тро́хи не був я при кожному злому, в сере́дині збору й громади!“ 30Пий воду з криниці своєї, і теку́че з свого коло́дязя: 31чи ж мають на вулицю вилиті бути джере́ла твої, а на площі — потоки твоєї води? — 32Нехай вони будуть для тебе, для тебе самого, а не для чужих із тобою! 33Хай твоє джерело́ буде благослове́нне, і радій через жінку твоїх юних літ, — 34вона ла́ня любовна та се́рна прекрасна, її пе́рса напоять тебе кожноча́сно, — впивайся ж наза́вжди коха́нням її! 35І на́що, мій сину, ти маєш впиватись блудни́цею, і на́що ти бу́деш приго́ртати груди чужи́нки? 36Бож перед очима Господніми всі дороги люди́ни, і стежки́ її всі Він рівняє: 37власні провини безбожного схо́плять його, і поворо́ззям свого гріха буде зв'я́заний він, 38помиратиме він без напу́чування, і буде блукати в великій глупо́ті своїй! 39

Не ручи́сь за чужого

40Мій сину, якщо поручи́вся ти за свого бли́жнього, дав руку свою за чужо́го, —